Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (4) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Коломицева І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Коломицева І. М. Функціональний клас хронічної серцевої недостатності та зміни гемодинамічних показників у пацієнтів у ранній період після імплантації кардіостимуляторів [Електронний ресурс] / І. М. Коломицева, Д. Є. Волков, Д. О. Лопін, М. І. Яблучанський // Медицина транспорту України. - 2014. - № 3. - С. 5-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MTU_2014_3_3 Мета роботи - оцінити гемодинамічні показники залежно від функціонального класу хронічної серцевої недостатності до втручання і в ранній період після імплантації електрокардіостимулятора в режимах стимуляції DDD/DDDR і VVI/VVIR. Обстежено 143 пацієнтів (77 чоловіків і 66 жінок) до і безпосередньо після імплантації електрокардіостимулятора (ЕКС) з приводу атріовентрикулярної (АВ) блокади, постійної брадисистолічної форми фібриляції передсердь (ФВ) та синдрому слабкості синусового вузла з режимами стимуляції DDD/DDDR і VVI/VVIR. Оцінювали гемодинамічні показники в ранній післяопераційний період (3 - 5 діб) залежно від функціонального класу хронічної серцевої недостатності (ФК ХСН). Імплантація ЕКС у ранній післяопераційний період сприяла стабілізації систолічного артеріального тиску, деякому зменшенню кінцевого діастолічного і систолічного об'ємів лівого шлуночка і збільшенню фракції викиду лівого шлуночка, що помітніше виражені у високих ФК ХСН. Для досягнення значущих ефектів зворотного ремоделювання серця у вигляді зменшення гіпертрофії задньої стінки і міжшлуночкової перегородки лівого шлуночка, лівого і правого передсердь, правого шлуночка, ймовірно, потрібно більше часу за ефективної медикаментозної підтримки. Висновки: у пацієнтів із ЕКС ретельна медикаментозна підтримка повинна здійснюватися залежно від тяжкості ФК ХСН. Також потрібні подальший аналіз гострих і особливо віддалених наслідків імплантації ЕКС залежно від ділянки розташування ендокардіальних електродів, програмування ЕКС, відсотка стимуляції камер серця, а також наявності значущих супутніх захворювань.Мета роботи - оцінити параметри електрокардіостимуляторів (ЕКС) у різних режимах роботи в функціональних класах хронічної серцевої недостатності (ФК ХСН) на річному етапі спостереження і підтримувальної медикаментозної терапії. Обстежено 162 пацієнти (89 чоловіків і 73 жінки) віком (<$E69~symbol С~10>) років з постійною електрокардіостимуляцією в режимах DDD/DDDR, VVI/VVIR, CRT-P і CRT-D для оцінки параметрів ЕКС у різних ФК ХСН на річному етапі спостереження та підтримувальної медикаментозної терапії. Враховували базову частоту стимуляції, відсоток стимуляції правого (ПШ) і лівого (ЛШ) шлуночків, імпеданс з ПШ і ЛШ електродів, амплітуду ПШ і ЛШ електродів, детектовану і стимульовану АУ-затримку, міжшлуночкову затримку. Статистичну обробку проводили за методами параметричної статистики. Встановлено, що протягом року спостереження зростає відсоток стимуляції ПШ у всіх ФК ХСН у режимах DDD/DDDR і VVI/VVIR, знижуються імпеданс і амплітуда ПШ і ЛШ у всіх ФК і режимах стимуляції як свідчення продовження порушень в електрофізіології серця, попри оптимізацію параметрів ЕКС та підтримувальну медикаментозну терапію. Зниження детектованої та стимульованої АУ-затримки тільки в групах II і III ФК ХСН у режимі DDD/DDDR і в групі II ФК ХСН у режимі CRT-P/CRT-D асоціюється зі сприятливим впливом на роботу серця, але цього недостатньо для оптимальної ЕКС й підтримувальної медикаментозної терапії. Висновки: зроблено висновки про потребу в подальшій оптимізації параметрів ЕКС та підтримувальній медикаментозній терапії з урахуванням ФК ХСН.Вивчено клініко-гемодинамічні та стимуляційні показники у пацієнтів у ранньому післяопераційному періоді після імплантації електрокардіостимулятора (ЕКС) у залежності від функціонального класу (ФК) хронічної серцевої недостатності (ХСН). Встановлено частоту призначення та дози антикоагулянтів, антиагрегантів, антиаритмічних препаратів, сечогінних препаратів, блокаторів β-адренорецепторів, антагоністів кальцію, інгібіторів ангіотезинперетворчого ферменту (АПФ), блокаторів рецепторів ангіотензину II (БРА II), інгібіторів гідроксіметилглютарил (ГМГ) коензиму А-редуктази на річному етапі медикаментозного супроводу у пацієнтів з імплантованими ЕКС залежно від ФК ХСН. Визначено закономірності змін клінічних, гемодинамічних і стимуляційних показників у пацієнтів з імплантованими електрокардіостимуляторами на етапах апаратної та медикаментозної оптимізації в залежності від ФК ХСН. Встановлено прогностично значущі клініко-гемодинамічні показники медикаментозного супроводу пацієнтів з імплантованими ЕКС залежно від ФК ХСН. | ||
| 2. | 
Коломицева І. М. Особливості перебігу хронічної серцевої недостатності та зміни гемодинамічних показників у пацієнтів у гострому післяопераційному періоді після серцевої ресинхронізуючої терапії [Електронний ресурс] / І. М. Коломицева, Д. Є. Волков, В. Л. Кулік, М. І. Яблучанський // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2015. - № 1. - С. 29-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psmno_2015_1_8 | ||
| 3. | 
Коломицева І. М. Функціональний клас хронічної серцевої недостатності та динаміка гемодинамічних показників у пацієнтів в піврічному періоді після імплантації кардіостимуляторів [Електронний ресурс] / І. М. Коломицева, Д. Є. Волков, Д. О. Лопин, Т. А. Алексеева // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2015. - № 1. - С. 43-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2015_1_12 Мета роботи - оцінити гемодинамічні показники залежно від функціонального класу хронічної серцевої недостатності до втручання і в ранній період після імплантації електрокардіостимулятора в режимах стимуляції DDD/DDDR і VVI/VVIR. Обстежено 143 пацієнтів (77 чоловіків і 66 жінок) до і безпосередньо після імплантації електрокардіостимулятора (ЕКС) з приводу атріовентрикулярної (АВ) блокади, постійної брадисистолічної форми фібриляції передсердь (ФВ) та синдрому слабкості синусового вузла з режимами стимуляції DDD/DDDR і VVI/VVIR. Оцінювали гемодинамічні показники в ранній післяопераційний період (3 - 5 діб) залежно від функціонального класу хронічної серцевої недостатності (ФК ХСН). Імплантація ЕКС у ранній післяопераційний період сприяла стабілізації систолічного артеріального тиску, деякому зменшенню кінцевого діастолічного і систолічного об'ємів лівого шлуночка і збільшенню фракції викиду лівого шлуночка, що помітніше виражені у високих ФК ХСН. Для досягнення значущих ефектів зворотного ремоделювання серця у вигляді зменшення гіпертрофії задньої стінки і міжшлуночкової перегородки лівого шлуночка, лівого і правого передсердь, правого шлуночка, ймовірно, потрібно більше часу за ефективної медикаментозної підтримки. Висновки: у пацієнтів із ЕКС ретельна медикаментозна підтримка повинна здійснюватися залежно від тяжкості ФК ХСН. Також потрібні подальший аналіз гострих і особливо віддалених наслідків імплантації ЕКС залежно від ділянки розташування ендокардіальних електродів, програмування ЕКС, відсотка стимуляції камер серця, а також наявності значущих супутніх захворювань.Мета роботи - оцінити параметри електрокардіостимуляторів (ЕКС) у різних режимах роботи в функціональних класах хронічної серцевої недостатності (ФК ХСН) на річному етапі спостереження і підтримувальної медикаментозної терапії. Обстежено 162 пацієнти (89 чоловіків і 73 жінки) віком (<$E69~symbol С~10>) років з постійною електрокардіостимуляцією в режимах DDD/DDDR, VVI/VVIR, CRT-P і CRT-D для оцінки параметрів ЕКС у різних ФК ХСН на річному етапі спостереження та підтримувальної медикаментозної терапії. Враховували базову частоту стимуляції, відсоток стимуляції правого (ПШ) і лівого (ЛШ) шлуночків, імпеданс з ПШ і ЛШ електродів, амплітуду ПШ і ЛШ електродів, детектовану і стимульовану АУ-затримку, міжшлуночкову затримку. Статистичну обробку проводили за методами параметричної статистики. Встановлено, що протягом року спостереження зростає відсоток стимуляції ПШ у всіх ФК ХСН у режимах DDD/DDDR і VVI/VVIR, знижуються імпеданс і амплітуда ПШ і ЛШ у всіх ФК і режимах стимуляції як свідчення продовження порушень в електрофізіології серця, попри оптимізацію параметрів ЕКС та підтримувальну медикаментозну терапію. Зниження детектованої та стимульованої АУ-затримки тільки в групах II і III ФК ХСН у режимі DDD/DDDR і в групі II ФК ХСН у режимі CRT-P/CRT-D асоціюється зі сприятливим впливом на роботу серця, але цього недостатньо для оптимальної ЕКС й підтримувальної медикаментозної терапії. Висновки: зроблено висновки про потребу в подальшій оптимізації параметрів ЕКС та підтримувальній медикаментозній терапії з урахуванням ФК ХСН.Вивчено клініко-гемодинамічні та стимуляційні показники у пацієнтів у ранньому післяопераційному періоді після імплантації електрокардіостимулятора (ЕКС) у залежності від функціонального класу (ФК) хронічної серцевої недостатності (ХСН). Встановлено частоту призначення та дози антикоагулянтів, антиагрегантів, антиаритмічних препаратів, сечогінних препаратів, блокаторів β-адренорецепторів, антагоністів кальцію, інгібіторів ангіотезинперетворчого ферменту (АПФ), блокаторів рецепторів ангіотензину II (БРА II), інгібіторів гідроксіметилглютарил (ГМГ) коензиму А-редуктази на річному етапі медикаментозного супроводу у пацієнтів з імплантованими ЕКС залежно від ФК ХСН. Визначено закономірності змін клінічних, гемодинамічних і стимуляційних показників у пацієнтів з імплантованими електрокардіостимуляторами на етапах апаратної та медикаментозної оптимізації в залежності від ФК ХСН. Встановлено прогностично значущі клініко-гемодинамічні показники медикаментозного супроводу пацієнтів з імплантованими ЕКС залежно від ФК ХСН. | ||
| 4. | 
Коломицева І. М. Функціональний клас хронічної серцевої недостатності та параметри електрокардіостимуляторів у ранньому післяімплантаційному періоді [Електронний ресурс] / І. М. Коломицева, Д. Є. Волков, Д. О. Лопін, М. І. Яблучанський // Одеський медичний журнал. - 2015. - № 3. - С. 39-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2015_3_10 Мета роботи - оцінити гемодинамічні показники залежно від функціонального класу хронічної серцевої недостатності до втручання і в ранній період після імплантації електрокардіостимулятора в режимах стимуляції DDD/DDDR і VVI/VVIR. Обстежено 143 пацієнтів (77 чоловіків і 66 жінок) до і безпосередньо після імплантації електрокардіостимулятора (ЕКС) з приводу атріовентрикулярної (АВ) блокади, постійної брадисистолічної форми фібриляції передсердь (ФВ) та синдрому слабкості синусового вузла з режимами стимуляції DDD/DDDR і VVI/VVIR. Оцінювали гемодинамічні показники в ранній післяопераційний період (3 - 5 діб) залежно від функціонального класу хронічної серцевої недостатності (ФК ХСН). Імплантація ЕКС у ранній післяопераційний період сприяла стабілізації систолічного артеріального тиску, деякому зменшенню кінцевого діастолічного і систолічного об'ємів лівого шлуночка і збільшенню фракції викиду лівого шлуночка, що помітніше виражені у високих ФК ХСН. Для досягнення значущих ефектів зворотного ремоделювання серця у вигляді зменшення гіпертрофії задньої стінки і міжшлуночкової перегородки лівого шлуночка, лівого і правого передсердь, правого шлуночка, ймовірно, потрібно більше часу за ефективної медикаментозної підтримки. Висновки: у пацієнтів із ЕКС ретельна медикаментозна підтримка повинна здійснюватися залежно від тяжкості ФК ХСН. Також потрібні подальший аналіз гострих і особливо віддалених наслідків імплантації ЕКС залежно від ділянки розташування ендокардіальних електродів, програмування ЕКС, відсотка стимуляції камер серця, а також наявності значущих супутніх захворювань.Мета роботи - оцінити параметри електрокардіостимуляторів (ЕКС) у різних режимах роботи в функціональних класах хронічної серцевої недостатності (ФК ХСН) на річному етапі спостереження і підтримувальної медикаментозної терапії. Обстежено 162 пацієнти (89 чоловіків і 73 жінки) віком (<$E69~symbol С~10>) років з постійною електрокардіостимуляцією в режимах DDD/DDDR, VVI/VVIR, CRT-P і CRT-D для оцінки параметрів ЕКС у різних ФК ХСН на річному етапі спостереження та підтримувальної медикаментозної терапії. Враховували базову частоту стимуляції, відсоток стимуляції правого (ПШ) і лівого (ЛШ) шлуночків, імпеданс з ПШ і ЛШ електродів, амплітуду ПШ і ЛШ електродів, детектовану і стимульовану АУ-затримку, міжшлуночкову затримку. Статистичну обробку проводили за методами параметричної статистики. Встановлено, що протягом року спостереження зростає відсоток стимуляції ПШ у всіх ФК ХСН у режимах DDD/DDDR і VVI/VVIR, знижуються імпеданс і амплітуда ПШ і ЛШ у всіх ФК і режимах стимуляції як свідчення продовження порушень в електрофізіології серця, попри оптимізацію параметрів ЕКС та підтримувальну медикаментозну терапію. Зниження детектованої та стимульованої АУ-затримки тільки в групах II і III ФК ХСН у режимі DDD/DDDR і в групі II ФК ХСН у режимі CRT-P/CRT-D асоціюється зі сприятливим впливом на роботу серця, але цього недостатньо для оптимальної ЕКС й підтримувальної медикаментозної терапії. Висновки: зроблено висновки про потребу в подальшій оптимізації параметрів ЕКС та підтримувальній медикаментозній терапії з урахуванням ФК ХСН.Вивчено клініко-гемодинамічні та стимуляційні показники у пацієнтів у ранньому післяопераційному періоді після імплантації електрокардіостимулятора (ЕКС) у залежності від функціонального класу (ФК) хронічної серцевої недостатності (ХСН). Встановлено частоту призначення та дози антикоагулянтів, антиагрегантів, антиаритмічних препаратів, сечогінних препаратів, блокаторів β-адренорецепторів, антагоністів кальцію, інгібіторів ангіотезинперетворчого ферменту (АПФ), блокаторів рецепторів ангіотензину II (БРА II), інгібіторів гідроксіметилглютарил (ГМГ) коензиму А-редуктази на річному етапі медикаментозного супроводу у пацієнтів з імплантованими ЕКС залежно від ФК ХСН. Визначено закономірності змін клінічних, гемодинамічних і стимуляційних показників у пацієнтів з імплантованими електрокардіостимуляторами на етапах апаратної та медикаментозної оптимізації в залежності від ФК ХСН. Встановлено прогностично значущі клініко-гемодинамічні показники медикаментозного супроводу пацієнтів з імплантованими ЕКС залежно від ФК ХСН. | ||
| 5. | 
Коломицева І. М. Функціональний клас серцевої недостатності та основні серцево-судинні стани у пацієнтів із імплантованими електрокардіостимуляторами на річному етапі апаратної і медикаментозної оптимізації [Електронний ресурс] / І. М. Коломицева, Д. Є. Волков, Д. А. Лопин, М. І. Яблучанський // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2015. - Т. 15, Вип. 3(2). - С. 136-140. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2015_15_3(2)__33 | ||
| 6. | 
Вороненко О. С. Сучасні можливості фармакотерапії у хворих на цукровий діабет 2-го типу в поєднанні з хронічною серцевою недостатністю [Електронний ресурс] / О. С. Вороненко, М. С. Бринза, І. М. Коломицева // Експериментальна і клінічна медицина. - 2020. - № 3. - С. 21-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eikm_2020_3_5 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |